• Наші депутати закликали провести міжнародне розслідування вбивства Орхана Джемаля – Волошина

    Доречі, про найсвятіше. А саме про напади на журналістів злочинним режимом. Я так розумію, що вбивство Орхана Джемаля – то звістно не Гужву на вимаганні лави з фігуранта журналістського репортажу замести.

    Але все ж таки. Де Амністії всіляки? Або заяви СЖР, прости господи? Чомусь не чутно від офіційних медіа-правозахисних спільнот ані галасу про небезпеку, яку несе в собі путінський режим для вільної преси, ані аналітики про рівень свободи слова в Росії. Де от ето всьо? Хіба нікому не потрібно? А чьо так?

    Насправді, вбивство знімальної групи було здійснено в інтересах виключно Кремля. Навіть Пригожин зі своїми найманцями є тільки наслідком, а не причиною того, що трапилося. Джемаль знімав фільм про «Вагнер» в ЦАР. Треба сказати, що росіяни в ций Центрально-Африканській країні діють паралельно з миротворцями ООН. До речі, після їх появи на бази миротворців неоднаразово нападали, були вбиті. А Росія ще й мала нахабство пропагувати свої послуги у якості «величезного досвіду боротьби з тероризмом».

    Ось що писала з цього приводу Федеральна агенція новин: «Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций (ООН) Антониу Гутерриш осудил нападение на базу миротворцев ООН в Центральноафриканской Республике, в результате которого один миротворец погиб и более десятка получили ранения…

    В начале 2018 года Российская Федерация поставила в Центральноафриканскую Республику партию стрелкового оружия и боеприпасов, а также направила туда военных и гражданских инструкторов для подготовки местных военнослужащих… «Российское содействие осуществляется в русле общих усилий международного сообщества по укреплению национальных силовых структур ЦАР, передаче им всей полноты ответственности за поддержание безопасности и правопорядка на всей ее территории и, в конечном счете, нормализации обстановки и надежному урегулированию затянувшегося внутреннего вооруженного конфликта»,  заявили в МИД России».



    А тепер ще раз. По пунктах.

    1. Росія, як писала про це французька преса, вичавлює французів з цього регіону.

    2. В ЦАР є миротворці ООН і російські спосегігачі та військові, які знаходяться там цілком офіційно.

    3. Після нападу на бази миротворців Росія намагається отримати карт-бланш на «врегулювання ситуації», тобто мати мандат ООН в одне рило. Щоб всілякі там Єгипет та інша дрібнота не порпалися під ногами.

    4. І ще один нюанс. Кінцевою метою гибридної доктрини Герасимова, того самого який нещодавно летав з Лавровим до Ізраїлю, Німеччини та Франції, є створення гібридними методами таких умов, щоб домогтися введення в регіон російських миротворців. «Доктрина Герасимова», яку ще називають «Азбукою гібридної війни»  це не просто набір методів, як то: пропаганда, підкуп, економічний шантаж, хаотизації. Вона чітко говорить про кінцеву мету, тобто заради якої цілі Росія застосовує всі ці гибридні методи. А ціль проста. Поставити країну, проти якої здійснюється агресія і міжнародну спільноту в умови, коли вони самі дадуть агресору майдан на легальну окупацію.

    Хіба не це зараз відбувається в ЦАР, а до цього в Грузії, Молдові? Хіба не цього Росія домагається для Донбасу? Фільм про те, що немає ніяких російських миротворчих сил, а є тільки приватна військова компанія, яка сама спочатку починає кровопролиття, а потім робить вигляд, що служить справі примирення, міг би поставити хрест на миротворчих амбіціях Кремля в ЦАР та головне на Донбасі. То чому ж смерті журналістів досі списують на «диких африканців»? Чому ми досі робимо вигляд, що все це не про Україну?

    Натомість, від «активісти кого цеху» не чутно вимог знайти правду в смерті журналістів. Дякую, що в ВР є люди, які розуміють причинно-наслідкові зв’язки. А саме, що для гибридної тактики, яку застосовує Кремль за для захоплення територій, правдиве слово є чи не більшою загрозою, ніж здатна на відсіч армія та потужні спецслужби.

    Не забуваємо, що в московській тактиці війни, названій «Доктриною Герасимова», спочатку іде слово, а потім введення російського миротворчого контингенту. І група Джемаля однією журналістською роботою намагалася покласти край і першому і другому.

    Відпустка – не привід не працювати. Наш комітет за моєю ініціативою погодив звернення до міжнародних організацій з приводу вбивства у ЦАР російських журналістів, в тому числі вбивства критика путінського режиму Охрана Джемаля. 
    На думку членів комітету, розслідування цього злочину потребує міжнародного нагляду та втручання. 

    Причина, думаю, очевидна – журналісти були вбиті під час підготовки репортажу про активність російських спецпризначенців (залегендованих під так звану ЧВК «Вагнер») у країнах Африки. З огляду на повну недовіру до російського правосуддя комітет з питань свободи слова закликає взяти розслідування під міжнародний нагляд та наголошує на необхідності проведення незалежного розслідування цього злочину під патронатом міжнародних організацій.

    Лариса ВОЛОШИНА

    Categories: Новости

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован.